Наша команда часто стикається з питанням від клієнтів: “Чи можна уникнути подвійного оподаткування?”. Для відповіді пропонуємо розібратися з тим, що таке “подвійне оподаткування”, коли воно виникає і що з цим можна зробити.
Подвійне оподаткування – це ситуація, коли один і той самий дохід оподатковується двічі у двох різних юрисдикціях (наприклад, у двох країнах), або навіть у межах однієї держави на різних рівнях, державному та місцевому.
Таким чином, подвійне оподаткування можна умовно поділити на два типи.
- Внутрішнє
Цей тип подвійного оподаткування виникає за умови, коли один і той самий дохід оподатковується різними податками всередині однієї держави. Як приклад – застосування податків державного та місцевого рівнів. Наочним прикладом є система оподаткування США, де корпорації сплачують податок на прибуток на федеральному рівні й окремо на рівні конкретного штату. Формально таке оподаткування не вважається подвійним, адже хоча об’єкт оподаткування (дохід компанії) один і той самий, податки сплачуються в різні бюджети та не вважаються такими, що дублюються, бо кожна юрисдикція діє у своїх межах. Така ситуація передбачена законодавством і самою системою оподаткування. У такому випадку уникнути факту подвійної сплати податку неможливо, хоча існують механізми податкового планування і юридичні конструкції, які зменшують ефект подвійного оподаткування на різних рівнях.
Також подвійним оподаткуванням іноді називають оподаткування того самого доходу на рівні компанії і й рівні її власника. Проте, з юридичного погляду це різні податки, які сплачуються різними субʼєктами (юридичною і фізичною особами), тому формально такий підхід не є подвійним оподаткуванням.
- Міжнародне
Виникає, коли внаслідок отримання резидентом однієї держави доходу в іншій, обидві країни вимагають сплати податку на цей дохід.
Такі ситуації регулюються міждержавними угодами – “Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування”. Ці міждержавні угоди (конвенції) дозволяють уникати подвійної сплати податку на один і той самий дохід у багатьох випадках.
Як працюють конвенції про уникнення подвійного оподаткування між державами?
По-перше, конвенції встановлюють правила визначення країни податкового резидентства субʼєкта. По-друге, вони визначають, яка країна має право оподатковувати конкретні види доходу, і прописують механізми уникнення подвійного оподаткування. Конвенції можуть передбачати зарахування податків, сплачених в іншій країні, або зменшення ставок окремих податків.
Проте не всі типи податків чи зборів охоплені дією конвенції. Одним з таких прикладів є військовий збір, який залишається до сплати в Україні, навіть за умови зарахування інших податків.
Для застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування можуть бути потрібні додаткові документи, наприклад, сертифікат резидентства або заповнення специфічних форм.
Власник польської компанії, який є податковим резидентом України, отримує дивіденди від своєї компанії. Польща та Україна вимагають сплати податку на дивіденди.
Уникнути подвійного оподаткування і не платити податок двічі дозволяє застосування Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.
У такому випадку резидент України може сплатити, згідно 10 статті конвенції, в Польщі лише 15%. В Україні цей податок не сплачується, а лише декларується дохід. До сплати залишається лише військовий збір.
У разі відсутності конвенції власник компанії мав би сплатити 19% ПДФО у Польщі й додатково 9% в Україні, а також військовий збір.
Подвійне оподаткування доходів ФОП
Однак, конвенції не завжди допомагають уникнути подвійної сплати податку. Розглянемо це на двох прикладах.
Поширена ситуація: українські резиденти, які переїхали на постійне проживання до країн Європи, продовжують працювати як українські ФОП. Проблема в тому, що статус ФОП доступний лише резидентам України; водночас якщо фізична особа має постійне місце проживання в іншій державі, вона може вважатися її податковим резидентом. Це призводить до вимоги сплачувати податки ФОП в Україні та ПДФО в іншій державі — фактично подвійного оподаткування.
Чому в таких випадках не допомагає конвенція?
У міжнародній практиці “єдиний податок”, який сплачують ФОПи, не є класичним “income tax”, бо він не базується на чистому доході, а є спрощеним фіксованим режимом; отже, у більшості конвенцій не підпадає під визначення “податку на доходи фізичних осіб”. Саме тому ПДФО вважається несплаченим і є обовʼязковим
Проте, проживання в країні понад 183 дні не завжди визначає податкове резидентство. На практиці трапляються випадки, коли український ФОП залишався резидентом лише України, проживаючи більшу частину року в іншій державі. Це дозволяло оподатковувати доходи лише у межах сплати українського єдиного податку. Тому для розуміння зобов’язань саме у вашому радимо звернутися до податкових консультантів нашої компанії.
В окремих випадках іноді можливо довести, що український єдиний податок є “аналогом income tax”, але це залежить від тексту конкретної конвенції та позиції податкового органу; такі випадки дуже рідкісні.
Подвійне оподаткування доходів власника американської LLC
Ще одним поширеним прикладом є вимоги до власників американських LLC щодо сплати податків на доходи з іноземних джерел.
Цей приклад частково схожий в із попереднім. Річ у тім, що така форма юридичної особи в США, як LLC, має наскрізне оподаткування та за цим критерієм схожа з українським ФОП. Це означає, що формально юридична особа не здійснює виплату дивідендів власнику підприємства. На практиці це призводить до неможливості отримати документ належної форми, який підтверджував би, що у США сплачено податки фізичної особи. Без такої довідки українська ДПС не дозволить зарахувати сплачені у США податки; відповідно, власник LLC буде зобовʼязаний сплатити в Україні податок на доходи з іноземних джерел, який становить 18%, а також військовий збір.
Поширені питання про подвійне оподаткування
Коли один і той самий дохід оподатковується двічі. Є внутрішнє (у межах однієї держави на різних рівнях) і міжнародне (дві країни претендують на податок з одного доходу).
Конвенції визначають, яка країна оподатковує конкретний вид доходу, і дозволяють зараховувати податок, сплачений за кордоном, або знижувати ставку.
Ні. Здебільшого охоплюють податки на дохід/прибуток. Військовий збір в Україні не регулюється конвенцією і підлягає сплаті окремо.
Ризик високий: єдиний податок ФОП зазвичай не вважається income tax у конвенціях, тож країна фактичного резидентства може вимагати ПДФО. Правило 183 днів не єдине; резидентство визначають сукупно.
КІК оподатковує нерозподілений прибуток контрольованої іноземної компанії в країні резидентства контролера. Це не скасовується конвенціями, але зазвичай працюють кредити/звільнення, щоб уникнути повторного оподаткування тієї самої суми.
Подвійне оподаткування — це не вирок, а радше результат непоінформованості про податкові правила різних країн. Міжнародні конвенції дають інструменти, щоб уникнути подвійної сплати податків, але ними потрібно правильно користуватися — знати свій податковий статус, вид доходу й умови договору між державами. Розібравшись у цих правилах, можна не лише уникнути зайвих платежів, а й планувати свою діяльність прозоро та законно. Якщо виникають сумніви – варто звернутися за консультацією, адже кожна ситуація має свої особливості.
