Зі наростанням військової напруги у світі напрямок MilTech виходить на новий рівень розвитку. Вперше після Другої світової війни (у тому вигляді, в якому тоді існувала ця сфера) він набирає небачених обертів і залучає шести-, а подекуди й восьмизначні суми інвестицій. Це пояснюється тим, що MilTech є однією з найбільш регульованих і водночас стратегічно важливих галузей. Тут вибір юрисдикції для реєстрації компанії не можна зводити лише до вартості відкриття бізнесу чи рівня податків. Це рішення впливає на доступ до ринків, можливість участі у військових тендерах та навіть швидкість виходу продукту на бойове застосування.
Україна є однією з найзручніших, з погляду законодавства і співпраці з банками, країн для реєстрації бізнесу, пов’язаного з MilTech або Defense Tech. Український податковий режим Diia.City та кластер Brave1 із власним маркетплейсом створюють сприятливе середовище для розвитку цього напряму.
Diia.City — сучасна правова та податкова ініціатива для IT-компаній в Україні, яка забезпечує:
- знижені ставки податків
- гнучкість у форматі найму (включно з гіг-контрактами)
- охорону інтелектуальної власності
Brave1 — державно-цивільний кластер у сфері оборонних технологій, що об’єднує різні відомства та стимулює співпрацю держави й бізнесу. Команда та профільні експерти кластера надають розробникам фінансову, інформаційну та організаційну підтримку для досягнення технологічної переваги над ворогом та наближення нашої перемоги.
Крім того, українська MilTech-екосистема швидко зростає: з 2022 року створено понад 200 нових компаній. Це дає бойовий досвід, швидке тестування й підтримку від держави.
Водночас варто чесно зазначити, що український бізнес стикається з певними труднощами, основні з яких: відсутність безпеки, складність закупівлі компонентів, логістичні проблеми, а також обмеження НБУ на оплату за кордоном.
Альтернативи для реєстрації MilTech проєкту
Натисність на маркер, щоб дізнатись більше про напрямок
- США — великий ринок та інвестори, але дуже жорсткі експортні обмеження (ITAR/EAR) і перевірки іноземних інвестицій (CFIUS). Компаніям, що працюють з оборонними статтями чи технічними даними, часто потрібно реєструватися в DDTC та мати чіткий compliance-план
- Велика Британія — потужна система експортного контролю (ECJU, Consolidated List), добре розвинена інфраструктура для R&D, доступ до європейського ринку й зрозумілий ліцензійний процес. Але для багатьох технологій потрібні експортні ліцензії
- ЄС (країни-члени) — єдина система для dual-use (Dual-Use Regulation) передбачає загальні правила по всьому блоку; якщо компанія відкрита в певній країні ЄС, там і оформлюються ліцензії. Варто враховувати місцеві відмінності у реалізації. Класично найпростішою тут буде Естонія
- Канада — Controlled Goods Program (CGP) регламентує доступ до «controlled goods» і вимагає реєстрації, планів безпеки та інспекцій; актуально, якщо плануєте контракти з урядом Канади або постачання в Північну Америку
- Ізраїль — один із найпотужніших «бойових» хабів MilTech; має розвинену експортно-контрольну систему (DECA / Defence Export Controls) — сувору, але держава активно підтримує експорт. Підходить для швидкої технологічної експертизи, однак потребує додаткових реєстраційних процедур і ліцензій
- Сінгапур — чітке законодавство (Strategic Goods (Control) Act), юрисдикція вигідна географічно для виходу на азійські ринки; вимагає дотримання правил трансферу технологій і брокерства
Які регуляторні пункти потрібно перевіряти перед реєстрацією MilTech?
- Чи підпадає продукт/технологія під military / dual-use класифікацію і де саме в контрольних списках? (У практиці траплялися випадки, коли “військове” обладнання не визначалося як обов’язкове до ліцензування, наприклад військові тренажери)
- Чи потрібна реєстрація у відповідному органі (DDTC в US; ECJU у Великій Британії; DECA в Ізраїлі; CGP у Канаді; Singapore Customs тощо)?
- Чи є обмеження на іноземне володіння / інвестиції (CFIUS у США, FDI-огляди в ЄС, власні механізми в Австралії)?
- Вимоги до безпеки приміщень і персоналу (background checks, security clearances), внутрішніх політик та інспекцій (канадський CGP, постачальники DoD в US)
- Ризики санкцій і політичних рішень (експорт/імпорт може бути зупинено через санкції або політичну ситуацію)
- Чи працюють банки з подібним типом бізнесу?
Потрібна консультація із запуску MilTech проєкту?
Отримайте професійну допомогу від нашої команди
Compliance та безпека даних у MilTech проєктах
У MilTech проєктах обробка даних часто стосується критичної інфраструктури, військових операцій та технологій подвійного призначення. Це означає, що до компанії можуть висуватися додаткові вимоги:
- Data Sovereignty — зберігання й обробка даних на території певної країни або блоку (наприклад, вимога зберігати секретну чи обмежену інформацію в межах США для підрядників DoD)
- Захищені канали зв’язку та шифрування — застосування стандартів на рівні AES-256, TLS 1.3 і вище; у деяких країнах використання криптографії також потребує окремої ліцензії
- Сертифікації — для роботи з оборонними замовниками часто потрібні стандарти типу ISO/IEC 27001, NIST SP 800-171, CMMC (US), Cyber Essentials (UK)
- Політики доступу та перевірка персоналу — background checks, NDA, допуски до секретної інформації, розмежування прав доступу в ІТ-системах
- Аудити та інспекції — урядові й незалежні перевірки виконання вимог безпеки, іноді з правом доступу до ваших приміщень і серверів
Практичні рекомендації — вибір залежно від цілей
Дані актуальні на 2025 рік
Продаж/контракти в США + інвестиції від VC | → Реєстрація в США (або дочірня компанія в США) дає доступ до ринку, але вимагатиме підготовки до ITAR/EAR, CFIUS і значних витрат на compliance |
Європейський ринок та простіше регулювання в рамках EU/UK | → Велика Британія (зручні процеси ліцензування) або країни ЄС (перевага — єдина Dual-Use рамка) |
Стратегічне партнерство в AUKUS / швидкий доступ до співпраці з США/UK | → Австралія / Велика Британія (AUKUS спрощує експортні процеси між членами) |
Швидкий технічний розвиток і вихід на військові контракти/експорт | → Ізраїль (сильна екосистема, але суворе ліцензування та можливі обмеження з боку банків через війну) |
Вихід на азійські ринки / хаб у Південно-Східній Азії | → Сінгапур (стабільна юрисдикція з чіткими правилами) |
Канада | → Підходить для постачання в Північну Америку за умови дотримання CGP |
Ризики, які часто недооцінюють перед реєстрацією MilTech-проєкту, пов’язані насамперед із ліцензіями. Їхня заборона або затримка можуть повністю заблокувати запуск бізнесу, а також призвести до штрафів чи навіть «debarment» — відсторонення від участі у військових закупівлях.
Ще один важливий момент, перевірки іноземних інвестицій і вимоги до локальних резидентів. У багатьох країнах діють жорсткі правила, що обмежують володіння оборонними компаніями з боку іноземців.
Суттєвим чинником залишаються і політичні ризики. Санкції, міжнародні конфлікти або зміна урядових рішень можуть миттєво зупинити експортні процеси чи обмежити доступ до ринку.
Якщо ви звузили коло юрисдикцій до кількох, їх варто порівнювати за ключовими параметрами. Насамперед звертайте увагу на рівень оподаткування, легкість реєстрації та адміністрування компанії, умови отримання ліцензій і ведення бухгалтерського обліку. Важливо також оцінити, чи є можливість вести бізнес віддалено, а також наскільки доступними є сучасні платіжні рішення для роботи у сфері оборонних технологій.
Сінгапур та деякі країни ЄС пропонують лояльні податкові системи. Наприклад, Естонія оподатковує прибуток лише у випадку виведення дивідендів; Польща надає компаніям з оборотом до 2 млн євро знижену ставку податку на прибуток — 9%; Кіпр та Ірландія мають стандартну ставку 12,5%.
Кожна з наведених юрисдикцій дозволяє віддалену реєстрацію та адміністрування бізнесу. Проте, з огляду на специфіку галузі, у більшості випадків локальний адміністратор буде бажаним або навіть обов’язковим.
Маркетинг у MilTech: що реально працює
У цій сфері класична digital-реклама майже не працює: Google, Meta та інші платформи жорстко блокують кампанії, що стосуються оборони чи військових технологій. Тому компанії будують стратегію просування інакше.
- PR і профільні медіа. Найефективніше працюють публікації в галузевих виданнях і аналітичних оглядах. Це формує довіру в інвесторів, урядів та партнерів.
- Виставки та конференції. IDEX, Eurosatory, DSEI, AUSA та інші події стають головними точками входу. Там вирішуються контракти, будується репутація і відбувається більшість знайомств.
- Нетворкінг і партнерства. Важливо працювати напряму з кластерами, акселераторами й асоціаціями. У MilTech багато закритих рішень, і рекомендація від партнера часто цінніша за будь-яку рекламу.
- Контент як інструмент довіри. Демонстрації роботи продукту, аналітика ринку, відео з полігонів чи тестів — це замінює performance-рекламу й доводить спроможність рішення.
- Репутація через compliance. Показати, що компанія дотримується міжнародних стандартів, — це не лише юридична вимога, а й частина маркетингу: замовники та партнери довіряють тим, хто працює прозоро.
MilTech-бізнес — це завжди про баланс між інноваціями та суворими регуляціями. Вибір юрисдикції напряму впливає на те, наскільки швидко ви отримаєте ліцензії, чи зможете вийти на міжнародні ринки та наскільки довірятимуть вашій компанії інвестори й партнери.
Якщо ви плануєте запуск MilTech-проєкту й хочете уникнути критичних помилок на старті — звертайтесь до WoBorders.
