Автор: Чеботарьов Іван, CEO & co-Founder WoBorders
Усі згадки про бренд Monobank погоджені

Українські підприємці часто реєструють компанії за кордоном — в Естонії, Польщі, на Кіпрі, у Великій Британії чи США. При цьому частина команди та підрядників продовжує працювати в Україні. Іноземна компанія отримує платежі від міжнародних клієнтів, але регулярно має розраховуватися з українськими ФОПами та іншими контрагентами.

Для більшості українських MilTech- і Defense Tech-проєктів реєстрація компанії за кордоном не є самоціллю. Зазвичай за цим рішенням стоять цілком практичні задачі: закупівля компонентів у Китаї та інших країнах, робота з європейськими постачальниками, відкриття банківських рахунків, міжнародна логістика, а іноді – подальший продаж продукції іноземним замовникам.

Після вибору юрисдикції виникає значно важливіше питання: яку роль виконуватиме іноземна компанія та як вона буде інтегрована в операційну модель бізнесу?

Від відповіді на нього залежить, чи зможе структура працювати роками без зайвих запитань з боку банків, митних і податкових органів, чи стане джерелом постійних комплаєнс-ризиків.

У попередньому доменному матеріалі “Що треба знати перед реєстрацією MilTech-проєкту“ ми розглядали, коли українському MilTech-проєкту взагалі варто відкривати компанію за кордоном і в яких випадках це справді має економічний сенс.

У цій статті переходимо до наступного етапу – практичної побудови міжнародної структури. Спочатку розберемо одну з найпоширеніших моделей міжнародних закупівель, а далі – структуру для залучення інвестицій, володіння IP та взаємодії між іноземною і українською компаніями.

Коли технологічна компанія вирішує вийти на ринок Європейського Союзу, увага засновників зазвичай зосереджена на продукті, клієнтах і перших продажах. Юридичну частину часом відкладають “на потім” — до моменту, коли з’являється інвестор, великий контракт або запит на due diligence. І саме тоді виявляється, що структура бізнесу, право інтелектуальної власності та відповідність вимогам ЄС — це не окремі формальності, а одна взаємопов’язана система. Помилка на старті в будь-якому з цих елементів може загальмувати угоду, знизити оцінку компанії або взагалі зробити вихід на ринок неможливим.

Якщо ви вже цікавилися реєстрацією компанії у США, то, швидше за все, вже неодноразово натрапляли на штат Делавер.

Про нього пишуть у блогах для стартапів, розповідають на YouTube, згадують у порівняннях різних штатів і радять інші підприємці. У якийсь момент Делавер перестає сприйматися як один із можливих варіантів і починає виглядати як найбільш очевидне рішення.

Іноді його рекомендує інший засновник. Іноді це стаття або сервіс, який допомагає зареєструвати компанію та порівнює різні штати. Коли одну й ту саму пораду ви чуєте кілька разів, легко повірити, що Делавер – це правильний вибір практично для будь-якого бізнесу.

І в цьому є своя логіка.

Делавер заслужив свою репутацію не випадково. Протягом десятиліть тут сформувалися зрозуміла правова система, гнучкі корпоративні правила та бізнес-середовище, добре знайоме інвесторам, юристам і консультантам.

Проблема лише в тому, що популярність і правильний вибір – не завжди одне й те саме.

Ми також працювали із засновниками, які реєстрували Delaware LLC, а згодом розуміли, що сам штат не вирішував тих питань, які для них були справді важливими. Основні виклики виникали вже після реєстрації: відкриття бізнес-рахунку, податкові зобов’язання власників або оформлення домовленостей щодо управління компанією та розподілу часток.

Під час виходу на американський ринок підприємці зазвичай стикаються не лише з питаннями реєстрації бізнесу в США, а й із вибором корпоративної структури, моделі оподаткування, розподілу часток між засновниками та інвесторами, а також із механізмами виплати дивідендів. Саме на цьому етапі формується основа майбутньої діяльності компанії, а помилки в початковій структурі можуть створювати податкові, банківські та операційні ризики вже після запуску.

Окремим важливим етапом після реєстрації компанії стає відкриття корпоративного рахунку в США. Для більшості американських компаній корпоративний рахунок є основою операційної діяльності: отримання платежів від клієнтів, робота зі Stripe, Amazon, Shopify, міжнародними контрагентами, виплата зарплат і ведення фінансової звітності.

Водночас відкриття рахунку для компанії в США не завжди є простим процесом, особливо якщо засновники є нерезидентами США. Американські банки та фінансові установи приділяють значну увагу комплаєнсу, перевірці структури бізнесу, походженню коштів, типу діяльності та наявності реальної бізнес-присутності. У деяких випадках саме банківські комплаєнс-вимоги можуть впливати навіть на структуру компанії, склад засновників або модель роботи бізнесу.

Сьогодні відкриття бізнес-рахунку в США можливе як через класичні американські банки, так і через сучасні fintech та платіжні системи для міжнародного бізнесу. Вибір конкретного рішення залежить від бізнес-моделі компанії, типу клієнтів, географії платежів, необхідності інтеграції зі Stripe, а також податкової та корпоративної моделі компанії.

Вибір між британськими LTD та LLP — одне з ключових рішень для нерезидента, який уже визначив Велику Британію як юрисдикцію для ведення бізнесу. Обрана структура впливає на оподаткування, доступ до банківських і платіжних рішень, а також на те, як бізнес сприйматимуть клієнти, партнери та фінансові установи.

Якщо ви вже визначилися зі структурою та шукаєте супровід, перегляньте умови реєстрації компанії у Великій Британії для нерезидентів.

Основна різниця між LTD (ЛТД) та LLP (ЛЛП) полягає у підході до оподаткування й розподілу прибутку.

LTD сплачує корпоративний податок на рівні компанії, тоді як LLP зазвичай передає податкові зобов’язання безпосередньо партнерам — у країні їхнього податкового резидентства.

Тому для нерезидентів вибір структури бізнесу має базуватися не лише на швидкості реєстрації, а й на довгострокових бізнес-цілях, податковій моделі, планах щодо масштабування та особливостях фінансових операцій.

Велика Британія залишається практичною юрисдикцією для міжнародного бізнесу, IT, консалтингу, e-commerce та сервісних компаній. І LTD, і LLP реєструються через Companies House — державний реєстр компаній Великої Британії, який відповідає за інкорпорацію та корпоративну звітність.

Податкова система США є однією з найскладніших і водночас найбільш структурованих у світі. Вона поєднує федеральні, штатні та місцеві податки, які можуть суттєво відрізнятися залежно від юрисдикції, структури бізнесу та типу платника. Для компаній це означає, що під час податкового планування потрібно враховувати не лише загальнофедеральні правила, а й особливості конкретного штату, зокрема ставки, порядок розрахунку бази оподаткування, пільги та вимоги до адміністрування податків. Податки в США для компаній залежать від структури бізнесу, штату реєстрації та виду діяльності. У цій статті розглянемо, які податки платить компанія в США, як працює оподаткування бізнесу в США та що варто враховувати резидентам і нерезидентам.

Перший важливий момент, який відрізняє США від багатьох інших країн, — це багаторівнева структура податкової системи. У США податкові зобов’язання можуть виникати на трьох рівнях: федеральному, рівні штату та місцевому рівні, тобто на рівні міста або округу.