Наша команда часто стикається з питанням від клієнтів: “Чи можна уникнути подвійного оподаткування?”. Для відповіді пропонуємо розібратися з тим, що таке “подвійне оподаткування”, коли воно виникає і що з цим можна зробити.
Подвійне оподаткування – це ситуація, коли один і той самий дохід оподатковується двічі у двох різних юрисдикціях (наприклад, у двох країнах), або навіть у межах однієї держави на різних рівнях, державному та місцевому.
Таким чином, подвійне оподаткування можна умовно поділити на два типи.
- Внутрішнє
Цей тип подвійного оподаткування виникає за умови, коли один і той самий дохід оподатковується різними податками всередині однієї держави. Як приклад – застосування податків державного та місцевого рівнів. Наочним прикладом є система оподаткування США, де корпорації сплачують податок на прибуток на федеральному рівні й окремо на рівні конкретного штату. Формально таке оподаткування не вважається подвійним, адже хоча об’єкт оподаткування (дохід компанії) один і той самий, податки сплачуються в різні бюджети та не вважаються такими, що дублюються, бо кожна юрисдикція діє у своїх межах. Така ситуація передбачена законодавством і самою системою оподаткування. У такому випадку уникнути факту подвійної сплати податку неможливо, хоча існують механізми податкового планування і юридичні конструкції, які зменшують ефект подвійного оподаткування на різних рівнях.
Також подвійним оподаткуванням іноді називають оподаткування того самого доходу на рівні компанії і й рівні її власника. Проте, з юридичного погляду це різні податки, які сплачуються різними субʼєктами (юридичною і фізичною особами), тому формально такий підхід не є подвійним оподаткуванням.
- Міжнародне
Виникає, коли внаслідок отримання резидентом однієї держави доходу в іншій, обидві країни вимагають сплати податку на цей дохід.
Такі ситуації регулюються міждержавними угодами – “Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування”. Ці міждержавні угоди (конвенції) дозволяють уникати подвійної сплати податку на один і той самий дохід у багатьох випадках.
Як працюють конвенції про уникнення подвійного оподаткування між державами?
По-перше, конвенції встановлюють правила визначення країни податкового резидентства субʼєкта. По-друге, вони визначають, яка країна має право оподатковувати конкретні види доходу, і прописують механізми уникнення подвійного оподаткування. Конвенції можуть передбачати зарахування податків, сплачених в іншій країні, або зменшення ставок окремих податків.
Проте не всі типи податків чи зборів охоплені дією конвенції. Одним з таких прикладів є військовий збір, який залишається до сплати в Україні, навіть за умови зарахування інших податків
Для застосування конвенцій про уникнення подвійного оподаткування можуть бути потрібні додаткові документи, наприклад, сертифікат резидентства або заповнення специфічних форм.
Приклад застосування конвенції
Власник польської компанії, який є податковим резидентом України, отримує дивіденди від своєї компанії. Польща та Україна вимагають сплати податку на дивіденди.
Уникнути подвійного оподаткування і не платити податок двічі дозволяє застосування Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень.
У такому випадку резидент України може сплатити, згідно 10 статті конвенції, в Польщі лише 15%. В Україні цей податок не сплачується, а лише декларується дохід. До сплати залишається лише військовий збір.
У разі відсутності конвенції власник компанії мав би сплатити 19% ПДФО у Польщі й додатково 9% в Україні, а також військовий збір.
Подвійне оподаткування доходів ФОП
Однак, конвенції не завжди допомагають уникнути подвійної сплати податку. Розглянемо це на двох прикладах.
Поширена ситуація: українські резиденти, які переїхали на постійне проживання до країн Європи, продовжують працювати як українські ФОП. Проблема в тому, що статус ФОП доступний лише резидентам України; водночас якщо фізична особа має постійне місце проживання в іншій державі, вона може вважатися її податковим резидентом. Це призводить до вимоги сплачувати податки ФОП в Україні та ПДФО в іншій державі — фактично подвійного оподаткування.
Чому в таких випадках не допомагає конвенція?
У міжнародній практиці “єдиний податок”, який сплачують ФОПи, не є класичним “income tax”, бо він не базується на чистому доході, а є спрощеним фіксованим режимом; отже, у більшості конвенцій не підпадає під визначення “податку на доходи фізичних осіб”. Саме тому ПДФО вважається несплаченим і є обовʼязковим
Проте, проживання в країні понад 183 дні не завжди визначає податкове резидентство. На практиці трапляються випадки, коли український ФОП залишався резидентом лише України, проживаючи більшу частину року в іншій державі. Це дозволяло оподатковувати доходи лише у межах сплати українського єдиного податку. Тому для розуміння зобов’язань саме у вашому радимо звернутися до податкових консультантів нашої компанії.
В окремих випадках іноді можливо довести, що український єдиний податок є “аналогом income tax”, але це залежить від тексту конкретної конвенції та позиції податкового органу; такі випадки дуже рідкісні.
Подвійне оподаткування доходів власника американської LLC
Ще одним поширеним прикладом є вимоги до власників американських LLC щодо сплати податків на доходи з іноземних джерел.
Цей приклад частково схожий в із попереднім. Річ у тім, що така форма юридичної особи в США, як LLC, має наскрізне оподаткування та за цим критерієм схожа з українським ФОП. Це означає, що формально юридична особа не здійснює виплату дивідендів власнику підприємства. На практиці це призводить до неможливості отримати документ належної форми, який підтверджував би, що у США сплачено податки фізичної особи. Без такої довідки українська ДПС не дозволить зарахувати сплачені у США податки; відповідно, власник LLC буде зобовʼязаний сплатити в Україні податок на доходи з іноземних джерел, який становить 18%, а також військовий збір.
Поширені питання про подвійне оподаткування
Коли один і той самий дохід оподатковується двічі. Є внутрішнє (у межах однієї держави на різних рівнях) і міжнародне (дві країни претендують на податок з одного доходу).
Конвенції визначають, яка країна оподатковує конкретний вид доходу, і дозволяють зараховувати податок, сплачений за кордоном, або знижувати ставку.
Ні. Здебільшого охоплюють податки на дохід/прибуток. Військовий збір в Україні не регулюється конвенцією і підлягає сплаті окремо.
Ризик високий: єдиний податок ФОП зазвичай не вважається income tax у конвенціях, тож країна фактичного резидентства може вимагати ПДФО. Правило 183 днів не єдине; резидентство визначають сукупно.
КІК оподатковує нерозподілений прибуток контрольованої іноземної компанії в країні резидентства контролера. Це не скасовується конвенціями, але зазвичай працюють кредити/звільнення, щоб уникнути повторного оподаткування тієї самої суми.
Подвійне оподаткування — це не вирок, а радше результат непоінформованості про податкові правила різних країн. Міжнародні конвенції дають інструменти, щоб уникнути подвійної сплати податків, але ними потрібно правильно користуватися — знати свій податковий статус, вид доходу й умови договору між державами. Розібравшись у цих правилах, можна не лише уникнути зайвих платежів, а й планувати свою діяльність прозоро та законно. Якщо виникають сумніви – варто звернутися за консультацією, адже кожна ситуація має свої особливості.
